НОВОРІЧНЕ СВЯТО

(Зал святково прибраний ялинковими прикрасами та оберегами у традиційно новорічному українському стилі. Ліворуч у кутку на сцені стоїть ялинка, праворуч —макет хати.

Лунає фонограма колядок, потім стихає, на сцені з 'являється господар та господиня.)

Господиня. Добрий вечір, любі друзі!

І дорослі, і малі!

Вас зустріти свято з нами

Запросили ми сюди.

Господар. Будемо пісні співати,

Розважатись, танцювати!

Ви прийшли усі до нас —

Новорічний стріти час!

Господиня. Подивіться, подивіться,

Скільки зоряних прикрас!

І ніде нема ялинки

Отакої, яку нас!

Господар. Скільки усмішок і сміху Є у «Всесвіті» нашім. Господиня. Просимо ласкаво, гості. Разом. Завітать в гостинний дім! (Стуку двері. Вбігає Поштарка.) Поштарка.

Поспішала я до вас

У святковий диво-час,

Телеграму щоб віддати,

А також відсвяткувати

Новий рік, веселий рік,

Що ступає на поріг!

Тож часу не гайте —

Телеграму прочитайте! Розкривайте, подивіться, І за неї розпишіться!

(Господиня бере телеграму, господар розписується, читає. Телеграма написана на ватмані й оформлена як новорічне поздоровлення.)

Господар. Телеграма:

Вам недовго вже чекати,

Поспішаю я на свято.

Веселіться, виглядайте,

Подарунки зустрічайте!

Ми з Снігуркою в польоті

На казковім вертольоті —

Дід Мороз, Снігуронька.

Господиня. Ой як добре! Дід Мороз і Снігуронька вже поспішають на свято! Тож треба готуватися, накривати на столи та запрошувати гостей!

(Поки господиня з господарем метушаться в хаті, на сцену виходять зірочки (учнімолодших класів) і танцюють під пісню Ані Лорак «Новорічна ніч».

Музика стихає і на сцену виходять Солоха, Чорт, вибрики.)

Солоха. Ви тільки подивіться, скільки цих зірок повисипало!

Вибрики. А які вони гарненькі, кружляють, іскряться, сяють так яскраво! Просто чудово!

Солоха. Що тут чудового? Просто освітять дорогу Дідові Морозові та Снігуроньці й будуть усі святкувати.

Чорт. А нас із вами не покличуть. От побачите.

Вибрики. Що робити?

Солоха. Треба їх викрасти, щоб небо було темне і Дід Мороз зі Снігуронькою не знайшли дорогу і тоді... Свята не буде. Ха-ха-ха!

(Лунає тривожна музика. Чорт бере великий лантух і загонить зірки у нього. Усі йдуть за лаштунки. Потім на сцену виходить Солоха і виймає зірки з лантуха, приміряючи їх на себе.)

Солоха. Гарно ми повеселилися! На небі ані зірочки! Темно! І світу Божого не видно! Теж мені — казковий Дід! (кривляє) «Ми знаходимось в польоті на казковім вертольоті»!

Лети, лети, голубчику, а ми тобі крильцята підріжемо (позіхає, хоче вмоститися під ялинку). Утомилася, ляжу трошки перепочину (лягає спати під ялинкою).

(Заходять господиня і гості, помітили Солоху, підходять ближче.)

Господиня. Ой, дивіться, хто це вмостився під нашою ялинкою?

Гості (репліки).

— Мабуть, заєць! —Ні, ведмідь!

— Хтось уже добре повеселився і заснув.

Господиня. Та ні! Такої гості я не запрошувала! (Підходить ближче.) Добродійко! Ви хто така будете?

Солоха (здивовано). Ти що, дорогенька? З глузду з'їхала? Ти не знаєш, хто я така?

Господиня. Та ось щось дивлюся, придивляюся, не можу впізнати.

Солоха. Дуже чудернацько! Як це можна мене не впізнати? Мене повинні знати всі!

Господиня. А чого це ми повинні тебе знати?

Гості Ти що, Леонід Данилович Кучма чи Алла Борисівна Пугачо-ва?!

Солоха. Ой-ой-ой! Я — перша відьма-красуня у нашому регіоні, переможниця конкурсу «Капосниця року».

Господиня. Тільки різних капосниць у нас не вистачало на святі!

Солоха. Я не різна, я одна з найкращих. Приходжу, якщо захочу, без усіляких запрошень. А ось і мої асистенти—вибрики та Чорт Чортович зі своєю свитою.

(Виходить Чорт зі свитою.)

Чорт. Та вже годі теревені розводити. Позвольте, нєсравнєнная Солоха, запросити вас на танок.

(Чорт, Солоха і свита танцюють.)

Господиня. Що робити, на небі ні зірочки, як же на свято доберуться Дід Мороз та Снігуронька?

Господар. Знаю, знаю! Треба терміново викликати ментів.

(Голос за лаштунками.)

Менти. Ми вже тут!

Господиня. Хто ви, як вас звати?

Менти. Нас не треба звати, ми самі приходимо.

Господар (зніяковіло). І все ж таки назвіть ваші імена. Ларін. Капітан міліції Ларін. Дукаліс Капітан міліції Дукаліс. Казанова. Капітан міліції Казанцев. Усі разом. У чому річ, друзі!

Господиня (голосить). Зібралися святкувати Новий рік, запросили гостей і друзів, усі позбиралися, столи понакривали, а Діда Мороза та Снігуроньки немає.

Казанова. Що, затримані? Ким, у якому відділенні?

Господар. Та ні. Вони не можуть долетіти до нас на вертольоті.

Дукаліс. О, Господи! Та хто ж це в нас час вибирає такий вид транспорту? Молоде покоління вибирає літаки компанії «Авіалінії України» або 600 мере. На ньому вже давно були б тут.

Господиня. Він же з казки. Який мерс? У казках усе більше на ки-лимі-самольоті або на оленях.

Дукаліс (перебиває). Який відсталий народ ці казкарі. Нічого сучасного не вигадають, антикваріат якийсь.

Господиня. Річ не в тім. Просто хтось викрав усі зірочки з неба. Темно, їм не долетіти.

Менти (репліками).

— Собаку викликати.

— Мухомору подзвонити.

Ларін. А може, це хтось із ваших гостей?

Господар. Та ви що? Наші гості всі люди шановні, порядні...

(Вбігає Поштарка.) 

Поштарка. Боже, Боже! У ці святкові дні стільки роботи. Тільки й  знай, що бігати: то нести поздоровлення, то телеграми. Живемо у XXI  -столітті, а все одно. Таке враження, що у людей телефонів немає! Подзвонив — поздоровив! Ні! Вони ж усе пишуть, пишуть, пишуть. Вам   знову телеграма — розпишіться! 

(Господар хоче взяти телеграму, але капітан Ларін його випереджає.)

Ларін. Хвилиночку, шановна, де ви її взяли? 

Поштарка. А де їх беруть, не з дерев же зривають? Звісно де — на   ПОШТІ. 

Ларін. Підпису нема, дуже, дуже незвичайно. 

Поштарка. Нічого особливого, надіслав анонім.

Ларін (читає телеграму). Щоб повернути у небо зірочки, треба сказати чарівні слова. Інформацію про них знає людина, яка є у цьому залі (читає її прикмети). Хто перший її знайде, отримає приз.

(Менти ходять по залу і знаходять цю людину.)

Казанова. А тепер давайте всі разом скажемо чарівні слова.

(Усі говорять чарівні слова, на сцені з 'являються зірочки, лунає святкова музика, з 'являються Дід Мороз та Снігуронька.)

Дід Мороз. Добрий вечір вам, громадо!

Бачу, нас зустріли радо!

Зачекались ви на нас,

Забарилися до вас!

Снігуронька. Та не винні в цьому ми,

Добирались серед тьми.

З неба зникли зірочки,

Також промінців стрічки!

Дід Мороз. Я — казковий сивий дід,

Знає мене цілий світ.

Я по Всесвіту мандрую,

Щастя й долю всім дарую.

Снігуронька. Через ріки, через гори

Прокладаємо ми путь,

Не лякають нас морози,

Хуртовини, що гудуть!

Із вітанням новорічним

Входимо у кожний дім.

Щастя, радощів сьогодні

Вам бажаємо усім.

Тож давайте танцювати,

Щоб часу не витрачати!

(Усі танцюють.)

Дід Мороз. Гарно тут у вас на святі,

Всі щасливі і багаті.

Скільки страв смачних зробили!

З'їсти вистачить вам сили?

Снігуронька. Ти, мабуть, дідусю, жартуєш,

А чи ти погано чуєш,

Як бурчить у животах — То прислухайся, аж страх. Дід Мороз. Тож гуляйте, не сумуйте, Смакоту цю покуштуйте. Снігуронька. Нам в дорогу знову час, Бо чекають всі на нас. Зичимо усім вам щастя, Оминають хай нещастя,

Хай несе вам новий рік мир та радість на поріг.

Господиня. Дідусю Морозе, Снігуронько! Якщо не маєте часу залишитися з нами, то хоч візьміть із собою пиріжки на дорогу.

Дід Мороз та Снігуронька. Дякуємо, добрі люди! З Новим роком вас!

Господиня. Тож давайте всі гуляти! Я вас буду пригощати! (Фінальна пісня.)