9 травня

Ведучий 1.

Пам’ятаєш, земле, 45-й,

Стихле небо , підняте салютом?

Ведучий 2.

Пам’ятаєш, земле, крик дитини,

Як салют на щастя вічне людям?

В.1

Пам’ятаєш, земле, 45-й?

Замле, 41-й – не забудь!

В.2.

Тієї пам’ятної червневої пори, як і завжди, догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, пив теплу росу із трав та замріяно слухав останні звуки грайливої скрипки, баяна, гармошки.

В.1.

То випускники шкіл 41-го року танцювали свій останній шкільний вальс. Вони не знали, що через декілька хвилин, о 4-й годині ранку, їх закружляє кривавий танок війни, який триватиме 1418 днів і ночей.

Учень 1

Крізь сльози і плач ви прощались,

З сльозами зривались слова:

Вернися, коханий, додому,

Будь проклята світом, війна.

В.2.

41-й… найважчий. Гіркі шляхи відступу. Згарища на місці сіл, чорні руїни там, де зовсім недавно вирувало життя…

В1.

Рік небаченої людської мужності. Безприкладна повість людської стійкості. До останнього патрона. До останнього подиху.

В2.

Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Усе витримали й перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на щастя, право на життя.

Учень 2

Давно скінчилася війна,

Минули вже десятки літ,

А в сквері нашім у селі

Солдату пам’ятник стоїть.

Учень 3

І буде він стояти тут

Для мертвих і живих,

Щоб не забули ми про те,

Хто в братських цих могилах спить.

Учень 4

Вони ішли і йшли під кулі перші,

Бо просто зневажали смерть,

І свято вірили, що, вмерши,

Здолати зможуть вражу твердь.

Учень 5

Багато полягло їх там,-

Старих і молодих,

Ми не забудем подвиг славний

Заради нас, живих.

Учень 6

Допоки пам’ятаєм ми

Про ту страшну війну,

Не сміє знов вона прийти

У рідну сторону.

В 1

Сьогодні ми згадуємо всіх, хто своїм життям наближав велику Перемогу травня 45-го!

В.2

Мені чомусь здається, що солдати,

Які лишились десь серед полів,

Лягли не в землю нашу спочивати,

А обернулись в білих журавлів…

(Почитують список загиблих)

В1

Вшануємо тих, хто не повернувся з війни хвилиною мовчання.

В2

Дорогі ветерани! Наші серця сповнені любов’ю, ніжністю і вдячністю до вас. Вітаємо вас із днем святковим і щемливо хвилюючим. Змахніть непрохану сльозу при згадці про минуле.

(пісня «Вьется в тесной печурке огонь»)

В 1

Людська пам'ять… вона має свої межі. Людина може забути щось. Однак усі не можуть забути все. Адже, окрім індивідуальної пам’яті, є пам'ять колективна, народна, загальнолюдська.

Учень 7

В цей день до вас я звертаюсь,

Серцем промовляю:

Залиште на годину щоденні турботи,

З собою побудьте в глибокій скорботі.

Учень 8

Згадайте чоловіка, товариша, дідуся чи брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір –

Усіх, хто кував Перемогу й загинув

За вас і за мене,

За всю Україну.

Пісня «Обеліск»

В 2

Дорогі гості! Дорогі ветерани!

Нехай вам щастя Господь посилає,

Нехай вас лихо завжди обминає,

Нехай вам довго ще сонечко світить.

Цього вам бажають з любов’ю