Будова речовини.

Атоми і молекули. Будова атома.  

 Ще в далекій давнині, 2500 років тому, деякі вчені висловлювали припущення про будову речовини. Грецький учений Демокріт вважав, що всі речовини складаються із дрібних часточок. У наукову теорію ця ідея перетворилася тільки в 19 столітті, й одержала подальший розвиток в 20 столітті. Атоми входять до складу всіх навколишніх тіл і середовищ. Атоми – дуже маленькі частинки, їхній розмір лежить у межах  від одного до  п’яти ангстрем. Один ангстрем – це 1/1000  метра. Розмір кристалика цукру приблизно 1  мм. Щоб краще уявити собі наскільки маленькими частинками є атом, розглянемо такий приклад: якщо яблуко збільшити до розмірів земної кулі, то атом, збільшений у стільки ж разів, стане розміром зернятка яблука. Незважаючи  настільки малі розміри, атом являє собою досить складні частки. Атом має в центрі ядро, розмір якого в багато разів менше розмірів самого атома. Навколо ядра по орбітах рухаються електрони. Майже вся маса атома сконцентрована в його ядрі. Сумарний негативний заряд всіх електронів дорівнює сумарному позитивному заряду ядра атома й компенсує його. Однією з найважливіших  особливостей атомів  є їхня схильність з’єднуватися один з одним. Найчастіше при цьому утворюється молекули. Молекули -  це відособлені групи зв’язаних один з одним атомів. Молекула може містити від  двох до декількох сотень тисяч атомів. При цьому маленькі молекули( двоатомні, трьохатомні ) можуть складатися й з однакових атомів, а більші , як правило, складаються з декількох атомів і ці атоми  зв’язані, молекула являє собою систему. У твердих і рідких тілах молекули зв’язані одна з одною, а в газах – не зв’язані. Зв’язані між собою молекули утворюють речовини. Речовини – те із чого складаються фізичні тіла. Зв’язки між атомами називаються хімічними зв’язками, а зв’язки між молекулами – міжмолекулярними зв’язками. Речовини, що складаються з молекул, називаються молекулярними речовинами. Так, вода складається з молекул води, цукор – з молекул сахарози. Крім цього багато речовин складаються безпосередньо з атомів або інших  частинок і не містять у своїй сполуці молекул. Наприклад, не містять молекул алюміній, залізо, скло, і сіль. Такі речовини називаються не молекулярними. Переважна більшість (95%-97%) кристалів неорганічних сполук немає дискретних молекул у вузлах кристалічної решітки, наприклад, у твердій повареній солі відсутні окремі молекули хлориду натрію. У не молекулярних речовинах атоми й інші хімічні частки, як й у молекулах, зв’язані між собою хімічними зв’язками . Розподіл речовин на молекулярна й не молекулярна – це класифікація речовин по типу будови. Багато дослідів підтверджують розглянуте подання про будову речовини. Спробуємо стиснути тенісний м’ячик. При цьому об’єм повітря, що заповнює м’яч зменшиться. Об’єм тіла змінюється також при його нагріванні й охолодженні. Візьмемо мідну або лотуну кульку, що у не нагрітому стані проходить кільце. Якщо кульку нагріти, то розширившись вона вже крізь кільце не пройде. Отже, при нагріванні об’єм тіла збільшується, а при охолодженні зменшується. Отже, всі речовини складаються з окремих часточок, між якими є проміжки. Якщо частки віддаляються одна від одної, то об’єм тіла збільшується. Тоді виникає питання. Якщо всі тіла складаються із дрібних часточок, чому вони здаються нам суцільними ( наприклад, залізо, вода, скло, дерево )? Сучасна наука довела, що частки речовини такі малі, що ми їх не бачимо.